Історія вбивства очільника ОУН Євгена Коновальця тривалий час ґрунтувалася на неповних даних, радянській дезінформації, здогадках і припущеннях.
 
У цій книжці зібрано величезну кількість документів, пов’язаних з убивством Коновальця, більшість з яких  публікується вперше. Зокрема, це переклад  протоколів розслідування нідерландською поліцією вбивства лідера ОУН.
 
Ким був Євген Коновалець? Що сталося 23 травня 1938 року в місті Роттердам? 
 
Свідчення очевидців злочину, прихована історія радянської спецоперації та спроб розколоти ОУН, листи, статті з газет того часу дозволяють чіткіше відтворити останні роки життя українського воєначальника. 

 
Олександр Кучерук — завідувач відділу Національного музею історії України, директор Бібліотеки ім. Олега Ольжича. Працював у редакції часопису «Пам'ятки України», керівником департаменту видавничої справи Держтелерадіо, в Інституті української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, завідувачем відділу Українського інституту національної пам’яті, був організатором і керівником «Музею Української революції 19171–921 років» (нині у складі НМІУ). Тема зацікавлення: історія Української революції 1917–1921 років, історія ОУН. 

Юрій Черченко закінчив історичний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка  і вже 40 років працює в Академії наук України – спершу в Інституті історії, а далі в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Головне наукове зацікавлення — документи Українського визвольного руху. 

Михайло Ковальчук по закінченні історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка став науковим співробітником відомого академічного Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Як дослідник зосереджений на темі національно-визвольних змагань 1917–1921 років. Нині в Збройних силах України.