Євген Гуцало — український письменник-шістдесятник, поет і журналіст. Один з небагатьох авторів, який зміг зберегти самобутність і сатиричність під час брежнєвського застою та продовжив писати після здобуття Україною незалежності. 
 
У повісті «Родинне вогнище» письменник змальовує життя в маленькому селі Збараж, що оговтується після війни. Чоловік Ганки загинув, тепер вона сама ростить трьох дітей. Жінка відчайдушно прагне справедливості, тож, попри свавілля дрібних чиновників, знаходить у собі сили, щоб побудувати новий дім для дітей і відстоювати свою правду. Євген Гуцало не тільки створює яскраві характери місцевих мешканців і гостро-сатирично описує їхні будні, а й розповідає щемку історію материнської любові. 
 
В інших текстах, що ввійшли до цього видання, письменник, зокрема, говорить про дорослішання та зв’язок з родиною, близькість до природи й різнобарв’я села.
 
Про серію «Неканонічний канон»
 
Міркуючи про канон української літератури, в пам’яті спливають лише кілька прізвищ зі шкільної програми — Шевченко, Франко, Нечуй-Левицький. Хоча насправді цей перелік значно більший та різноманітніший.
 
Перед вами серія «Неканонічний канон», за допомогою якої ми хочемо поговорити про всіх тих, кого ми не знали, чиї тексти ми читали, не розуміючи контексту тогочасної реальності. Перед вами серія, покликана перевідкрити знайомих незнайомців. У ній ви знайдете цілий спектр українських авторів та їхніх творів — від Підмогильного і Багряного до Хвильового та Йогансена, від вишуканого інтелектуального роману до динамічного пригодницького, від новаторської урбаністичної прози до психологічних текстів.
 
Кожен текст супроводжується ключами для прочитання від українських літературознавців. Вони розкажуть, на що варто звернути увагу, і допоможуть подивитися на тексти українських класиків по-новому.