Ілона зацікавилась дослідженням раку ще під час навчання в Могилянці, коли професорка з біології цієї хвороби сказала: «Якби не було інфекцій та інших хвороб, то б 98% багатоклітинних організмів нашої планети помирали від раку». Так запекла фанатка радіобіології та радіопротекторних властивостей грибів почала досліджувати роль ракових стовбурових клітин у стійкості до терапії. Це, власне, й сформувало основну сферу наукових інтересів, географію яких потім розширила на Польщу (Університет ім. Миколая Коперніка (Торунь)) та Канаду (Канадське товариство лейкемії і лімфоми). В останньому допомагала опрацьовувати наукову літературу для кращого розуміння потреб онкохворих у Північній Америці. 

Також в Канаді Ілона працювала послідовною медичною перекладачкою в шпиталях університету Західного Онтаріо, де зрозуміла разючу різницю обізнаності тамтешніх пацієнтів онкологічних відділень порівняно з українськими. Саме тоді зародилася ідея написати книгу про рак, аби допомогти людям ліпше розуміти недугу. 

Зараз науковиця досліджує можливості застосування методів персоналізованого лікування пацієнтів із раком крові у педіатричному відділенні Інституту раку Дана-Фарбер у Бостоні. Шпиталь є частиною мережі клінік Гарвардської медичної школи. 

Як колишня журналістка Суспільного, дописувачка «Куншту» та інших українських видань, створює інформаційні матеріали для онкохворих пацієнтів на платформі Global Medical Knowledge Alliance — медичної спільноти, яка відкриває доступ до доказової інформації українським пацієнтам та лікарям.

У вільний від роботи час Ілона любить подорожувати, створює прикраси з бісеру, вишиває та гачкує. Обожнює тварин настільки, що може кілька кварталів переслідувати скунса чи єнота, або залізти на дерево в короткій спідниці аби зняти маленьке налякане кошеня. Утім, вона боїться змій, так сильно, що не склала лабораторку із зоології, бо втекла від забальзамованого вужа.

​

Книжка Ілони Свєженцевої:

«Онкологія без паніки. Як попереджають, виявляють, лікують рак»

​

Е-книжка:

«Онкологія без паніки»